Згідно теорії Агріппи весь світ складався з трьох різних світів, або як їх ще називали, царств. В центрі цього світу знаходилася земля, грубий матеріальний світ. Довкола нього розташовувалося "небесне зведення" що складається з семи сфер, по яких рухалися планети і восьмої сфери з непорушно закріпленими на ній зірками. За восьмою сферою починався "інтелектуальний світ", званий так же "світом ідей" в якому мешкали ангели і душі святих. На самих зовнішніх рівнях інтелектуального світу мешкав сам Бог, що існує проте одночасно у всіх трьох світах і пронизливий собою весь всесвіт.

Управління світом.

Світом управляє Бог, але не особисто втручаючись в багаточисельні події і явища трьох світів, а через своїх Ангелів. Ангели перш за все робили вплив на матеріальний світ тим, що розташовували планети певним чином. І вже через розташування планет і зірок виявлявся вплив на події і окремі людські долі на землі. При необхідності Ангели могли і безпосередньо втрутитися в справи земні.
Таким чином, вплив поширювався від вищого - Бога, до нижчого - матеріального світу. Не лише Бог, але і Ангели і самі планети і зірки, будучи вищими по відношенню до Землі робили вплив на неї і на всяку річ або живу тварюку. Такий був порядок речей прийнятий в тодішній науці.

Основа теорії Агріппи

Фундаментальна ідея Агріппи, на якій будувалася вся його магічна система полягала в тому, що не лише все вище впливає на нижче, але існує і зворотний вплив від нижчого до вищого. І навіть предмети стоять на одному рівні впливають один на одного згідно із законом "симпатії і антипатії". Тобто однорідні предмети взаємно притягуються а різнорідні взаємно відштовхуються. Таким чином маг, що володіє цими законами природи здатний виробляти самі різні зміни у всіх трьох світах, не лише не перечить при цьому законам всесвіту, але навпроти, активно використовую їх! Магічні дії є сповна природними оскільки здійснюються за сприяння сил природи. Таким чином вся теорія Агріппи будується на двох постулатах : 1.все речі впливають один на одного і 2. нижче може залучати до себе силу вищого.

Магічні дії.

Маг здатний не лише використовувати свої власні сили і сили матеріального світу, але і залучати сили вищих світів, оскільки нижче теж діє на вище. Більш того існує можливість сходити по рівнях сфер, аж до "інтелектуального світу" і навіть до останньої його сфери, де мешкає Бог. Для того, щоб виробляти подібні магічні дії маг повинен володіти чималими знаннями у фізиці, астрології, математиці і теології. Фізика учить природі речей, астрологія законам впливу зірок, математика пояснює простір в трьох його протягах а теологія дає поняття про духовних істот і самий духовний світ. Спираючись на ці знання маг здатний виробляти такі зміни реальності, які необізнаному здаються дивом.

Єдність всього сущого.

Все, що є у всіх трьох світах складається з чотирьох елементів : води, землі, вогню і повітря. Будь-яка істота або предмет утворюється з'єднанням і взаємодією цих чотирьох стихій. Коли ж життя істоти добігає кінця, або предмет руйнується те він знову розпадається на чотири первинні елементи. Одухотворяющей силоміць, що дає життя і рух всьому сущому є "світова душа"", звана так само "духом". Дух поширений у всьому і немає ні в світі чого, що обходилося б без його іскри. Він дає всьому рух і життя, без нього неможливе існування світу. Сам же дух не складається з чотирьох елементів а є "п'ятим елементом". В світі дух грає ту ж роль, яку грає в нашому тілі душу. І весь світ живе, розвивається і видозмінюється лише завдяки тому, що його наповнює світова душа.

Практичне вживання окультної теорії.

Одна справа розробити теорію магії, пояснивши чому саме відбуваються ті або інші зміни під час магічних церемоній, і зовсім іншу справу застосувати цю теорію до практики. Але і з цоC завданням Агріппа впорався блискуче. Він класифікував всі існуючі предмети і речовини, такі як камені, метали, різні предмети, тварини і рослини по їх приналежності до стихій і зірок. Зібравши якомога більше віщою що належать якому нібудь небесному тілу, можна отримувати силу, витікаючу від цього тіла у вигляді безперервного, постійно діючого променя. Більш того, згідно Агріппе, оскільки і само небесне тіло отримує свою силу від вищого, зі світу ідей, то і маг міг отримувати цю ж силу безпосередньо зі світу інтелектуального. Для цього треба було лише володіти правильними церемоніями і ритуалами, знати і уміло застосовувати властивості речей матеріального світу, а головне уміти управляти рушійною силою всесвіту - світовим духом. Для управління духовної силоміць Агріппа запропонував використовувати спеціальним чином розвинена уява. і трансовиє стани.
Таким чином завдяки ученню Агріппи магію перестали вважати підозрілим таємним мистецтвом, а стали відноситися до неї як одній з наук, яку можна було і потрібно було вивчати, і використовувати так само, як фізику, алхімію, астрологію і математику. Завдяки цьому магією стали займатися багато учених того часу, серед яких були немало людей духовного звання.
Але що ще важливіше, Агріппа дав поштовх експериментальній науці, закликаючи пробувати різні предмети і речовини у всіляких поєднаннях для здобуття необхідного ефекту. До нього жодних експериментів ніхто не проводив, прийнято було сліпо довіряти авторитету древніх учених, таких як Гіппократ, Арістотель Птоломей і так далі, Агріппа був перший, хто заговорив про "натуральну магію" з якої в подальші століття вийшли такі науки як природознавство, хімія і фізика.